На початку 1950-х років поблизу залізниці виник бурякоприймальний пункт, а пізніше було збудовано заготзерно, куди тягнулися обози з зерном із сусідніх сіл, перевантажувалися у вагони і направлялися в засіки Батьківщини.
Назву селище отримало у 50-ті роки, коли почало активно забудовуватись.
Разом з будівництвом рисових систем на півдні України звелися корпуси гіганта рисопереробної промисловості — Каланчацький комбінат хлібопродуктів, побудований в 1971 році в смт Мирне.
До цього село складалося з кількох землянок, які виникли навколо залізничної станції Каланчак Одеської залізниці.
Населення селища складає 1903 чоловіка.
Східною околицею смт Мирне пролягає Північно-Кримський канал, будівництво першої його черги було завершено 17 вересня 1963 року.
У 1965 році в приміщенні школи був відкритий музей 295 стрілецької Дивізії, завідувачкою стала Слідкевич Клавдія Петрівна. В 2011 році музею присвоєне звання Зразковий музей.
Перші екскурсії по містах рідного краю відбувалися за участю Котій Тамари Вікторівни, яка викладала історію і географію. Тамара Вікторівна пропрацювала в цій школі 36 років (з 1957 по 1993 рік), має звання «Ветеран праці». Першою піонервожатою була Чебан Любов Василівна, яка пізніше стала завідувачкою шкільної бібліотеки.
